
Квантові обчислення — це метод обробки даних, що ґрунтується на законах квантової механіки. Класичні комп’ютери працюють із бінарними бітами (0 або 1). Квантові комп’ютери використовують кубіти, які можуть одночасно перебувати в кількох станах. Це дозволяє квантовим комп’ютерам швидко вирішувати окремі задачі, наприклад, факторизацію великих чисел або пошук у великих обсягах даних, значно ефективніше за традиційні підходи.
Кубіт можна порівняти з монетою, що обертається: він не просто в стані "орел" чи "решка", а одночасно в обох станах — у суперпозиції. Квантові обчислення найкраще працюють із задачами, що мають чітку структуру й виграють від паралелізму, але не є заміною класичних обчислень у всіх сферах.
Квантові обчислення базуються на трьох ключових принципах: суперпозиції, заплутаності та інтерференції. Суперпозиція дозволяє кубіту одночасно опрацьовувати кілька варіантів розрахунків. Заплутаність створює сильний зв’язок між кубітами, що забезпечує їхню скоординовану поведінку на відстані. Інтерференція використовується для підсилення правильних відповідей і зниження ймовірності помилкових результатів за допомогою спеціальних операцій.
Кубіт — це основна одиниця обчислень, здатна перебувати в суперпозиції. Заплутаність з’єднує кубіти, а інтерференція підвищує ймовірність отримання правильного результату. Завдяки цим властивостям окремі алгоритми — наприклад, алгоритм Шора (для факторизації цілих чисел) і алгоритм Гровера (для неструктурованого пошуку) — можуть теоретично перевершувати класичні алгоритми.
Головна різниця — у способі представлення та обробки інформації. Класичні комп’ютери працюють із бітами, кожен з яких дорівнює 0 або 1. Квантові комп’ютери використовують кубіти, які перебувають у суперпозиціях 0 і 1 та можуть одночасно опрацьовувати безліч варіантів завдяки заплутаності й інтерференції.
Однак квантові обчислення не є універсальним прискорювачем. Вони дають перевагу лише для окремих задач, як-от факторизація, спеціальні оптимізаційні задачі або моделювання квантових систем. Для більшості повсякденних застосувань (рендеринг вебсторінок, транзакції в базах даних) переваги у швидкості немає. Квантовий комп’ютер — це спеціалізований інструмент для вузьких задач.
Квантові обчислення створюють потенційні ризики для криптографічних систем, що спираються на математичну складність. Алгоритм Шора загрожує криптографії з відкритим ключем, зокрема схемам RSA і підписам на еліптичних кривих. Алгоритм Гровера забезпечує квадратичне прискорення для геш-функцій і симетричних шифрів; ці ризики можна зменшити збільшенням розміру ключів або гешів.
У блокчейні схеми підписів (наприклад, у Bitcoin) часто базуються на криптографії еліптичних кривих. Зазвичай адреси створюють шляхом гешування відкритого ключа; до моменту витрати коштів відкритий ключ прихований, що знижує ризик. Після витрати коштів відкритий ключ публікується у блокчейні й стає потенційно вразливим до квантових атак. Нові рішення, як Taproot, використовують підписи Шнорра, які також належать до сімейства еліптичних кривих — перехід до постквантових підписів залишається довгостроковим завданням.
Наразі — ні. Причин три: сучасні квантові пристрої не мають потрібного масштабу, мають високий рівень помилок, а практичні вимоги до атаки перевищують сучасні можливості. Щоб зламати підписи на еліптичних кривих за допомогою алгоритму Шора, потрібно тисячі логічних кубітів, які працюють стабільно тривалий час; із урахуванням корекції помилок — мільйони або десятки мільйонів фізичних кубітів.
Станом на жовтень 2024 року у відкритому доступі є дані, що сучасні універсальні квантові пристрої мають від кількох сотень до кількох тисяч фізичних кубітів із досить високим рівнем помилок — це далеко від реальної загрози (Джерела: IBM Quantum Roadmap 2023-2024, технічні документи й блоги Google). У найближчій перспективі квантові атаки на біткоїн-гаманці малоймовірні; однак протягом наступного десятиліття екосистема має готуватися до переходу.
Постквантова криптографія — це схеми шифрування й підпису, що залишаються захищеними від квантових атак. Основні напрями — криптографія на ґратках (Kyber, Dilithium) і підписи на геш-функціях (SPHINCS+). Такі схеми базуються на математичних структурах, які не піддаються прямому зламу через алгоритм Шора.
Національний інститут стандартів і технологій (NIST) розпочав стандартизацію постквантової криптографії у 2016 році, оголосив перших кандидатів у 2022 році й у 2023-2024 роках перейшов до проєктів стандартів FIPS (Джерела: анонси NIST PQC, 2022-2024). Для блокчейнів важливо враховувати збільшення розміру ключів і підписів, швидкість перевірки й сумісність із поточними форматами адрес. Практичний підхід — гібридні підписи: підтримка чинних і постквантових підписів під час поступового переходу.
Станом на жовтень 2024 року провідні платформи досягли сотень і тисяч фізичних кубітів, але "квантові обчислення з корекцією помилок" залишаються основним напрямом досліджень. Публічна дорожня карта IBM демонструє поступ у збільшенні кількості кубітів і зниженні рівня помилок; Google повідомляє про успіхи в корекції помилок і зниженні шуму (Джерела: відкриті документи IBM і Google, 2023-2024).
Загалом, для масштабного стабільного запуску алгоритму Шора потрібні подальші технологічні прориви: зниження рівня помилок, посилення корекції помилок і збільшення часу когерентності. У галузі існує консенсус: для цього потрібен багаторічний інженерний прогрес.
Крок 1. Посильте захист акаунта. Увімкніть двофакторну автентифікацію (Google Authenticator, SMS/електронна пошта) у своєму акаунті Gate, встановіть антифішингові коди, ретельно керуйте дозволами API-ключів, уникайте входу з ненадійних пристроїв.
Крок 2. Оптимізуйте практики у блокчейні. Використовуйте типи адрес, що приховують відкриті ключі (P2PKH/P2WPKH Bitcoin або Taproot), мінімізуйте повторне використання адрес, обережно ставтеся до оприлюднення відкритого ключа після витрат.
Крок 3. Надійно зберігайте ключі й резервні копії. Використовуйте апаратні гаманці для приватних ключів, зберігайте мнемонічні фрази офлайн і розподіляйте їх по захищених резервних копіях, регулярно відпрацьовуйте відновлення для захисту від соціальної інженерії чи втрати пристрою.
Крок 4. Стежте за планами міграції до постквантових рішень у ключових проєктах. Перевіряйте підтримку постквантових або гібридних підписів у гаманцях і протоколах; слідкуйте за обговореннями стандартів і оновлень у спільнотах провідних блокчейнів; оцінюйте, як міграція вплине на комісії й сумісність.
Крок 5. Будьте готові до тривалої міграції. Навіть за низького ризику в короткостроковій перспективі поступово оновлюйте інструменти й типи адрес відповідно до розвитку екосистеми — не зберігайте значні активи на адресах із відкритим ключем після появи реальної квантової загрози.
Пам’ятайте: кожна технологія має свою поверхню атаки. Захист має бути багаторівневим — не покладайтеся лише на одне припущення щодо безпеки.
Квантові обчислення використовують суперпозицію, заплутаність і інтерференцію кубітів для потенційного прискорення вирішення окремих задач. У Web3 це створює довгострокові виклики для підписів на еліптичних кривих і криптографії з відкритим ключем. З огляду на поточний прогрес, у найближчій перспективі основні ончейн-активи залишатимуться захищеними. Однак екосистеми мають поступово впроваджувати гібридні підписи й оновлення протоколів відповідно до графіку NIST і дорожньої карти спільнот. Для користувачів пріоритет — надійний захист акаунтів, управління ключами й правильна робота з адресами; далі — плавний перехід у міру розвитку технологій. Такий підхід дозволяє отримувати переваги від інновацій і захищати активи під час змін, які принесе квантова епоха.
Квантові обчислення використовують суперпозицію й заплутаність для одночасної обробки багатьох обчислювальних станів, тоді як класичні комп’ютери працюють із одним станом. Для окремих задач, наприклад, факторизації великих простих чисел, це дає експоненційне прискорення: те, що класичний комп’ютер вирішував би тисячі років, квантовий комп’ютер зробить за кілька годин.
Квантові обчислення перебувають на ранній експериментальній стадії; звичайні користувачі поки не мають прямого доступу. Проте IBM і Google надають хмарні квантові платформи для дослідників. Масове практичне застосування для повсякденних користувачів очікується через 5–10 років.
Ризик реальний, але не миттєвий. Квантові комп’ютери можуть у майбутньому зламати сучасну криптографію RSA й еліптичних кривих, що створює загрозу для біткоїн-гаманців та інших активів. Індустрія активно розробляє постквантові криптографічні рішення, які мають бути впроваджені до появи реальних квантових атак. Слідкуйте за офіційними повідомленнями з безпеки та використовуйте сучасні апаратні гаманці для надійного захисту.
Квантові обчислення можуть прискорити окремі обчислення в блокчейні — наприклад, оптимізацію майнінгових алгоритмів або підвищення ефективності смартконтрактів. Водночас вони створюють серйозні виклики для безпеки, оскільки підривають чинні криптографічні схеми. Квантова епоха вимагатиме впровадження стійких до квантових атак криптографічних алгоритмів для захисту блокчейн-екосистем.
Підготовка вже триває, але підстав для паніки немає. Основні рекомендації: регулярно оновлюйте налаштування безпеки гаманців і акаунтів на біржах; зберігайте довгострокові активи в апаратних гаманцях; слідкуйте за оновленнями безпеки від Gate. Індустрія проактивно впроваджує постквантові криптографічні рішення, тож надійний захист з’явиться до появи реальних квантових загроз.


