ФРС знижує ставки, а Банк Японії підвищує — ця на перший погляд звична комбінація політик може приховувати масштабне переміщення капіталу.

Який найпряміший вплив? Куди потечуть гроші. Багаторічне середовище наднизьких ставок у Японії породило так звані "кері-трейди", які зараз масово закриваються. Уявіть: інвестори, які раніше позичали єни, щоб купувати доларові активи й заробляти на різниці ставок, тепер бачать, що спред між ставками США та Японії скорочується або навіть може стати від’ємним. Що вони роблять? Продають доларові активи й обмінюють їх на єни, щоб повернути кредити. Це не поодинокі операції, а, ймовірно, тренд на масштабне повернення капіталу до Японії.

Цікава й сама єна. Влив доларів до Японії не підсилює долар — бо ці гроші зрештою обміняють на єни, попит на які зросте, і єна, відповідно, зміцнюється. Саме так формується ринкове очікування зниження курсу долар/єна.

Але справжню настороженість викликає можливий сценарій подальшого "збирання" багатства.

Уявімо ситуацію: капітал щойно вливається в Японію, як раптом ФРС несподівано підвищує ставки, Японія змушена їх знизити. Спред знову різко зростає — що роблять ті, хто нещодавно ввів гроші? Масово міняють єни на долари, виводять капітал. Єна обвалюється, ціни на активи падають, вартість імпорту злітає — з боргом у 2,3 рази більшим за ВВП Японії країна опиняється між необхідністю знижувати ставки для зменшення боргового навантаження та ризиком девальвації валюти. Відтік капіталу разом із інфляційним тиском — класична схема "збирання" багатства.

Звісно, такий екстремальний сценарій може й не реалізуватись.

Щойно Банк Японії підніме ставки — і одразу знизить? Це надто ризиковано, ринок втратить довіру. У ФРС теж свої проблеми: слабка економіка, бюджетний дефіцит — простір для підвищення ставок обмежений. До того ж, США та Японія — стратегічні союзники, мають тісно координовану політику, тож малоймовірно, що вони діятимуть собі на шкоду.

Але слід пам’ятати: фінансові ринки надзвичайно чутливі — найменші зміни політики викликають миттєві реакції капіталу. За кожним переглядом монетарної політики США та Японії стоїть боротьба інтересів і перерозподіл багатства. А ринок криптовалют як один із найбільш чутливих до глобальної ліквідності напряму реагує на такі макроекономічні зміни.

Тому стежити за цим варто постійно. Не тому, що обов’язково реалізується найгірший сценарій, а щоб розуміти фундаментальну логіку руху капіталу: куди йдуть гроші — там і ризики.