
Атака через побічний канал — це метод, який використовує “ненавмисні сигнали”, що виникають під час криптографічних операцій, для отримання секретної інформації, зокрема приватних ключів або даних транзакцій. На відміну від атак, які спрямовані на сам криптографічний алгоритм, атаки через побічний канал “прослуховують” фізичні або поведінкові сигнали, що виникають у процесі реалізації системи.
Це можна порівняти з “прослуховуванням клацання замка, щоб вгадати комбінацію”. Хоча криптографічний алгоритм (замок) може бути надійним, його фізична реалізація може створювати малопомітні підказки: різницю у часі виконання, споживанні електроенергії чи електромагнітному випромінюванні. Зловмисники аналізують ці сигнали, щоб відновити критичні параметри.
Атаки через побічний канал використовують фізичні або системні сигнали, пов’язані з конфіденційними даними — наприклад, варіації часу виконання, схеми споживання електроенергії чи поведінку кешу. Ці сигнали відображають внутрішні обчислювальні кроки шифрування і можуть розкривати приховані закономірності чи числові значення.
Поширені сигнали витоку:
Наприклад, у цифрових підписах ECDSA (Elliptic Curve Digital Signature Algorithm) використовується nonce (одноразове випадкове число). Якщо реалізація дозволяє nonce корелювати з часом виконання чи споживанням енергії, зловмисники можуть визначити nonce за цими сигналами і, зрештою, отримати приватний ключ.
Атаки через побічний канал можуть скомпрометувати як апаратні гаманці, так і програмні гаманці. В апаратних гаманцях зловмисники можуть визначати PIN-коди чи параметри підпису через аналіз споживання енергії або електромагнітного випромінювання. У програмних гаманцях можливе отримання чутливих проміжних значень через вимірювання часу виконання або аналіз кешу.
Для апаратних гаманців дослідження показують, що мікросхеми без належного екранування можуть під час підпису створювати відмінні сигнатури споживання енергії. Для протидії цьому виробники впроваджують алгоритми з постійним часом виконання, ін’єкцію шуму та екрануючі матеріали.
Для програмних гаманців високоточні таймери або спільні кеші у браузерах чи операційних системах можуть розкривати тонкі часові відмінності або схеми доступу до кешу. Гаманці протидіють цьому, застосовуючи код з постійним часом виконання, знижуючи точність таймерів і ізолюючи чутливі обчислення.
Атаки через побічний канал суттєво не впливають на самі смартконтракти, оскільки виконання в ланцюгу є публічним і перевіряється — на публічних блокчейнах відсутня “секретна логіка”. Однак позаланцюгові компоненти й мережеві шляхи, пов’язані зі смартконтрактами, можуть розкривати приватні дані.
На мережевому рівні можна аналізувати час трансляції транзакцій і характеристики маршрутизації, щоб пов’язати транзакції з певними IP-адресами чи геолокаціями. Академічні дослідження показали, що мережі Bitcoin та інших блокчейнів можуть бути деанонімізовані через аналіз з’єднань і затримок — це часовий побічний канал на мережевому рівні.
У процесах на кшталт ораклів, агрегування підписів або L2-доказів, де обчислення виконується поза ланцюгом, а результати подаються в ланцюг, витоки через побічний канал від неконстантного часу виконання або доступу до кешу можуть дозволити зловмисникам отримати фрагменти ключів чи вхідні дані.
Найбільш поширені типи — часові побічні канали, аналіз споживання енергії/електромагнітного випромінювання, атаки на кеш і прогнозування гілок, а також рідше — акустичні чи оптичні канали. Всі вони засновані на “зовнішніх підказках” для отримання внутрішніх секретів.
У випадку часових побічних каналів були численні випадки, коли бібліотеки підпису витікали інформацію щодо ECDSA через вимірювані часові відмінності. Основні бібліотеки наразі використовують операції з постійним часом виконання та рандомізацію для захисту.
У випадку аналізу енергії/електромагнітного випромінювання дослідники безпеки показали, що ранні апаратні реалізації підпису могли витікати інформацію про ключі через енергетичні сліди за відсутності екранування, рандомізації та захисту від ін’єкції помилок. Виробники відповіли оновленнями прошивки та вдосконаленням апаратного забезпечення для зниження ризику.
Атаки на основі кешу використовують спільний кеш і прогнозування гілок у сучасних процесорах для виявлення схем доступу. Браузери та операційні системи зменшили точність таймерів, ізолювали сайти та посилили обмеження JIT-компіляції як захисні заходи.
Захист реалізують як на рівні впровадження, так і на рівні використання: мінімізуйте спостережувані відмінності у реалізації та зменшуйте площу атаки при використанні.
З боку інженерії:
З боку користувача:
Навіть при надійному захисті приватних ключів варто підготувати резервні заходи на випадок можливих втрат — особливо щодо безпеки акаунта біржі.
До 2025 року дослідження все більше фокусуються на побічних каналах у браузерах і мобільних пристроях — особливо тих, що пов’язані з мультимедійними сенсорами та мікроархітектурними деталями. Хмарні середовища, L2-докази та багатокористувацькі/спеціалізовані апаратні сценарії також набирають актуальності. З боку захисту ширше впроваджуються бібліотеки з постійним часом виконання, ізоляція процесів браузера й апаратне екранування.
Ключові напрями для моніторингу: використання машинного навчання для ефективнішого очищення сигналів енергії/електромагнітних сигналів; аудит побічних каналів на чипах rollup-доказів і модулях підпису; подальше зниження точності таймерів і мінімізація дозволів у фронтендах гаманців.
Атаки через побічний канал не зламують алгоритми, а використовують “ненавмисні сигнали” від реалізацій і середовищ. У блокчейн-екосистемах найбільший ризик мають операції підпису в гаманцях і мережна конфіденційність. Ефективний захист вимагає поєднання інженерних практик (код із постійним часом виконання, рандомізація, апаратне екранування) і користувацьких стратегій (ізоляція браузера, офлайн-підпис, мінімізація експозиції). Для користувачів бірж поєднуйте білі списки та багатофакторну автентифікацію для мінімізації втрат. Оскільки техніки атак розвиваються, постійні оновлення та багаторівневий захист залишаються ключем до довгострокової безпеки.
Атаки через побічний канал не зламують криптографічні ключі напряму — вони фіксують фізичну інформацію, що виникає під час роботи системи, щоб викрасти секрети. Традиційний злом здебільшого використовує вразливості алгоритмів; атаки через побічний канал експлуатують такі сигнали, як електромагнітне випромінювання, часові затримки чи зміни споживання енергії — подібно до відгадування пароля за рухами м’язів, а не зламу сейфа. Такі атаки складно відбити, бо навіть найсильніші алгоритми не приховують фізичних характеристик.
Мобільні гаманці відносно малоризикові, бо зловмисникам потрібна фізична близькість до пристрою для зняття точних фізичних сигналів. Атаки через побічний канал головно загрожують цілям, які можна моніторити протягом тривалого часу — наприклад, сервери бірж, апаратні холодні гаманці чи великі майнінгові ферми. Якщо ви здійснюєте транзакції через публічний WiFi, зловмисники можуть поєднувати аналіз побічних каналів на мережевому рівні для відстеження вашої активності. Використовуйте захищені приватні мережі й оновлюйте додатки гаманців для отримання актуальних патчів безпеки.
Сервери бірж обробляють великі обсяги транзакцій; зловмисники можуть визначати вміст транзакцій користувачів або операції з приватними ключами, аналізуючи споживання енергії серверів чи час відповіді. Якщо побічні витоки розкриють криптографічні матеріали користувачів, хакери можуть напряму викрасти активи. Gate використовує апаратні модулі безпеки, обфускацію коду, виконання з постійним часом та інші заходи, щоб навіть при спостереженні фізичної інформації її не можна було використати для відновлення конфіденційних даних — це критично для захисту активів користувачів.
Не обов’язково. Успішна атака через побічний канал вимагає специфічних умов: зловмисник повинен мати фізичний доступ до пристрою або дистанційно отримати точні вимірювання, а також добре знати внутрішню архітектуру системи. Більшість особистих пристроїв малодоступні для таких атак. Для активів з великою вартістю (значні гаманці, бекенди бірж) ризики вищі — тому використання апаратних гаманців, мультипідпису й регулярне виведення великих сум офлайн значно знижує експозицію.
Насамперед негайно перевірте історію транзакцій акаунта на підозрілі операції; якщо виявили несанкціоновані перекази, одразу переведіть залишок у новий захищений гаманець. Атаки через побічний канал зазвичай потребують тривалого моніторингу — одноразові інциденти рідко дають повний приватний ключ, тому швидкі дії мінімізують втрати. Зверніться до підтримки Gate для повідомлення про аномалії та активації заходів безпеки, таких як двофакторна автентифікація й білі списки для виведення. Перевірте, чи не скомпрометоване ваше мережеве середовище; за потреби змініть пристрої та мережі.


