Чому одна фраза Банку Японії змусила світові ринки здригнутися тричі?
Чому саме в цей чутливий період на Шанхайській біржі щодня падають три-чотири тисячі акцій, чому азійські фінанси хитаються на межі краху, чи дійсно Японія має такий великий вплив?
«Цей японський чоловік знову щось затіває!» Останні два дні інвестори світових ринків капіталу, напевно, весь час про себе повторюють цю фразу. Голова Банку Японії Кадзуо Уеда раптово подав сигнал про підвищення ставок, що одразу спричинило обвал трьох основних індексів США, індекс Доу-Джонса впав на 427 пунктів, навіть крипторинок не залишився осторонь. Це дуже схоже на ситуацію, коли сусід раптово оголошує про подвоєння відсотків за депозитами, і ти починаєш думати, чи не варто забрати свої гроші з чужого банку.
Японія — найбільший іноземний власник американських держоблігацій, і її дії з 1,2 трлн доларів у держборгу США — це як дамоклів меч над світовими ринками. Коли дохідність японських 10-річних облігацій зросла до 1,8% — найвищого рівня з 2008 року, тиск на повернення капіталу до Японії підштовхнув дохідність американських держоблігацій одразу до 4%. Така розбіжність політик центральних банків США і Японії схожа на двох водіїв, які мчать по автостраді назустріч одне одному — один тисне на газ, інший різко гальмує, і рано чи пізно це закінчиться катастрофою.
Пам’ятаєте «паніку навколо згортання кількісного пом’якшення» 2022 року? Тоді ФРС лише натякнула на посилення політики, і це спричинило масову втечу капіталу по всьому світу. Сьогодні історія повторюється, але головну роль тепер відіграє Японія. Найцікавіше, що боси Волл-стріт спокійно заявляють: американські акції цьогоріч уже зросли на 16%, корекція навіть корисна. Але чи справді звичайні інвестори можуть бути такими безтурботними?
Дохідність держоблігацій США — це орієнтир вартості кредитування у всьому світі, її коливання напряму впливають на іпотеку, корпоративні позики тощо. Це як коли ти виплачуєш іпотеку й раптом чуєш, що базова ставка зросте — відчуття «стиснутого гаманця» знайоме багатьом. У ці часи невизначеності краще не чекати пасивно коливань ринку, а самим шукати інструменти для захисту від ризиків.
Зрештою, одна фраза Банку Японії може викликати такий резонанс саме тому, що вона відображає крихкість глобального ринку капіталу. У цей час тісної взаємозалежності жоден ринок не може залишитися осторонь. Замість того, щоб йти на поводу у ринку, краще заздалегідь підготувати стратегії хеджування ризиків — адже можливості завжди дістаються тим, хто готовий. #日本加息 #зниження ставки у США #Nasdaq
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Чому одна фраза Банку Японії змусила світові ринки здригнутися тричі?
Чому саме в цей чутливий період на Шанхайській біржі щодня падають три-чотири тисячі акцій, чому азійські фінанси хитаються на межі краху, чи дійсно Японія має такий великий вплив?
«Цей японський чоловік знову щось затіває!» Останні два дні інвестори світових ринків капіталу, напевно, весь час про себе повторюють цю фразу. Голова Банку Японії Кадзуо Уеда раптово подав сигнал про підвищення ставок, що одразу спричинило обвал трьох основних індексів США, індекс Доу-Джонса впав на 427 пунктів, навіть крипторинок не залишився осторонь. Це дуже схоже на ситуацію, коли сусід раптово оголошує про подвоєння відсотків за депозитами, і ти починаєш думати, чи не варто забрати свої гроші з чужого банку.
Японія — найбільший іноземний власник американських держоблігацій, і її дії з 1,2 трлн доларів у держборгу США — це як дамоклів меч над світовими ринками. Коли дохідність японських 10-річних облігацій зросла до 1,8% — найвищого рівня з 2008 року, тиск на повернення капіталу до Японії підштовхнув дохідність американських держоблігацій одразу до 4%. Така розбіжність політик центральних банків США і Японії схожа на двох водіїв, які мчать по автостраді назустріч одне одному — один тисне на газ, інший різко гальмує, і рано чи пізно це закінчиться катастрофою.
Пам’ятаєте «паніку навколо згортання кількісного пом’якшення» 2022 року? Тоді ФРС лише натякнула на посилення політики, і це спричинило масову втечу капіталу по всьому світу. Сьогодні історія повторюється, але головну роль тепер відіграє Японія. Найцікавіше, що боси Волл-стріт спокійно заявляють: американські акції цьогоріч уже зросли на 16%, корекція навіть корисна. Але чи справді звичайні інвестори можуть бути такими безтурботними?
Дохідність держоблігацій США — це орієнтир вартості кредитування у всьому світі, її коливання напряму впливають на іпотеку, корпоративні позики тощо. Це як коли ти виплачуєш іпотеку й раптом чуєш, що базова ставка зросте — відчуття «стиснутого гаманця» знайоме багатьом. У ці часи невизначеності краще не чекати пасивно коливань ринку, а самим шукати інструменти для захисту від ризиків.
Зрештою, одна фраза Банку Японії може викликати такий резонанс саме тому, що вона відображає крихкість глобального ринку капіталу. У цей час тісної взаємозалежності жоден ринок не може залишитися осторонь. Замість того, щоб йти на поводу у ринку, краще заздалегідь підготувати стратегії хеджування ризиків — адже можливості завжди дістаються тим, хто готовий. #日本加息 #зниження ставки у США #Nasdaq