Легенда Голе́ма зустрічається з сучасним ШІ: чому давня єврейська міфологія досі переслідує етику технологій

Від глини до коду: що робить історію Голе́ма вічною?

Фігура, вирізьблена з глини. Єврейська закляття, прошепотане в темряві. Захисник, що стає загрозою. Голе́м — створіння, народжене з єврейської містичної традиції — здається чистою фантазією. Та сьогодні, коли ми боремося з неконтрольованими системами штучного інтелекту та автономними роботами, попередження голе́ма звучить як ніколи актуально. Чому легенда з 16-го століття Праги досі формує наше уявлення про створення, контроль і катастрофу в цифрову епоху?

Відповідь глибша за міф. Голе́м розповідає історію про людські амбіції, наслідки втрати контролю та моральний тягар створення чогось нового у світі. Чи вирізаний із глини, чи збудований із коду — урок один: створення вимагає відповідальності.

Відслідковуючи слово до його коренів: від єврейського писання до сучасних технологій

Термін “голе́м” має вагу, бо несе історію. У біблейському єврейському, зокрема в Псалмах 139:16, “голмі” означало безформну масу — сирий матеріал, що чекає на форму. Талмуд у англійських перекладах малює яскравий образ: Адам у перші дванадцять годин існування описується як голе́м — тіло без ще душі, незакінчена істота.

З еволюцією єврейської містичної думки, особливо через тексти, такі як Сефер Йеціра (Книга створення), значення слова змінилося. Більше не просто “безформний”, голе́м став означати щось штучно оживлене, щось, що отримало життя через ритуал і волю. Ця семантична еволюція відображає наш сучасний шлях: від сприйняття технологій як інертних інструментів до розуміння їх як активних сил, що можуть думати, діяти і шкодити.

У ідиш та сучасній мові “голе́м” став колоквіальним — термін для когось повільного або грубого, позбавленого незалежної думки. Ця лінгвістична дуга розповідає свою історію: ми використовуємо “голе́м”, коли хочемо описати послух без розуміння, силу без мудрості. Сучасна технологічна індустрія навмисно повернула цьому слову значення. Мережа Golem, передовий проект (Decentralized Physical Infrastructure Network), обрала цю назву як метафору для розподіленої обчислювальної потужності — колективної сили, спрямованої на благо спільноти, а не централізований контроль.

Пражська легенда: захист і проблема неконтрольованої сили

Історія та міф зливаються у оповіді про рабина Юду Лоєва, Махарала 16-го століття у Празі. У часи, коли звинувачення у кровавих обмовах спричиняли погроми, рабин нібито взяв глину з берега річки і вирізьбив із неї людину. Він написав на лобі істоти єврейські літери, що означали “ЕМЕТ” — правду. За допомогою таємних молитов і кабалістичних заклять він оживив її.

Голе́м став мовчазним охоронцем. Він патрулював єврейський квартал вночі, запобігаючи насильству, розвінчуючи неправдиві звинувачення, виступаючи невидимим щитом проти переслідувань. Упродовж часу легенда обіцяла спасіння через створення.

Але кожна історія створення має свою тінь. З ростом сили голе́ма рабин Лоєв зрозумів, що вже не може повністю ним керувати. Захисник почав загрожувати знищенням. Тоді рабин стер першу літеру з лоба — змінюючи “ЕМЕТ” (правда) на “МЕТ” (смерть) — і голе́м знову розпався на глину.

Цей момент вловлює щось суттєве: людську зарозумілість у створенні. Та сама сила, що рятує, може знищити. Та сама сила, що захищає, може підкорити. Деактивація голе́ма — не щасливий кінець, а трагедія, народжена необхідністю, — попередження, закодоване у фольклорі.

Як створення перетворюється на хаос: ритуал і розплата

Згідно з кабалістичними текстами, процес створення голе́ма мав точні кроки, кожен із яких був наповнений символічним значенням:

Формуйте глину у людську форму. Відтворюйте перестановки єврейського алфавіту з Сефер Йеціра. Напишіть ім’я Бога або слово “ЕМЕТ” на лобі. Прочитайте закляття з ясною метою — зазвичай для захисту.

Голе́м піднімається. Він слухняний. Він служить.

Але пильність творця ніколи не закінчується. Зняття створеного вимагає свідомих дій: стерти літеру, зняти пергамент, повернути ритуал. Голе́м не може просто бути залишеним — таке залишення є самою формою катастрофи.

Ця структура відображає кожну інновацію, яку ми боїмося сьогодні. Код, написаний без уваги, виконується без милосердя. Алгоритм, натренований на упереджених даних, поширює шкоду масштабно. Система штучного інтелекту, що оптимізує за неправильним ціллю, спричиняє побічні пошкодження, яких ми не передбачали. Легенда про голе́ма шепоче: створення — не одноразова подія. Воно вимагає постійного нагляду.

Від фольклору до науки: паралелі голе́ма в різних культурах

Голе́м не стоїть сам по собі. У людській традиції творці і створені стикаються. Прометей сформував людину з глини у грецькій міфології; Пандора сама була створена, щоб спричинити наслідки. У скандинавських легендах гіганти викликаються богами — інструменти, що можуть повстати проти своїх творців. Китайські легенди говорять про охоронні статуї, оживлені чаклунством.

Ці міфи сходяться в одному страху: що станеться, коли створене втече з-під контролю творця? Що трапиться, коли створення перевищить мудрість творіння?

Цей страх — не забобон. Це передчуття.

Голе́м у популярній культурі та сучасній свідомості

Франкенштейн часто називають сучасною історією голе́ма — вченого, так захопленого силою створення, що забуває про етику відповідальності. Роман став символом 19-го століття, бо читачі впізнавали себе у трагедії Віктора. Ми прагнемо створювати, будувати, розширювати межі. Часто ігноруємо моральні питання, доки не стає занадто пізно.

Голе́ми тепер стають у відеоіграх (Dungeons & Dragons, Minecraft, Pokémon), у коміксах (DC’s Ragman, Marvel), у фантастиці. Кожна іпостась повторює одне й те саме питання: чи можливо контролювати створення? Чи слід це робити?

Вибір мережі Golem не випадковий. Як передові проєкти DePIN розподіляють обчислювальну потужність по всьому світу, вони апелюють до основної обіцянки легенди: використовувати колективну силу для захисту спільноти, а не для централізованого панування. Паралель є повчальною — і стародавній, і сучасний голе́м прагнуть спрямувати силу на справедливість, залишаючись усвідомленими про її небезпеки.

Проблема голе́ма в ШІ та робототехніці: розрахунок 21-го століття

Ми тепер стикаємося з тим, що дослідники називають “проблемою голе́ма” буквально: як забезпечити, щоб інтелектуальні системи служили людству, а не підривали його? Як закодувати наші цінності у коді так, щоб рабин Лоєв заклав правду у глину? Як зберегти можливість деактивувати, коригувати курс, сказати “ні”, коли потрібно?

Управління блокчейном, етичні рамки ШІ та децентралізовані системи — усі борються з голе́моподібними напругою. Ми створюємо автономних агентів для роботи, але не можемо повністю передбачити або контролювати їхню поведінку. Ми розподіляємо владу, щоб уникнути централізованої тиранії, але втрачаємо здатність швидко реагувати на кризу. Ми закладаємо правила у смарт-контракти, але правила, написані людською недосконалістю, дають похибки.

Талмуд англійською нагадує, що ці дилеми не нові. Рабини дискутували про створення, відповідальність і межі людської волі ще за століття до появи комп’ютерів. Їхні висновки прості: створення — це зарозумілість, якщо його не стримати скромністю. Влада вимагає постійного нагляду. Наймудріший творець — той, хто вміє стримувати своє створення.

Чому легенда про голе́ма живе

Голе́м існує, бо він називає щось невід’ємне: ціну інновацій. Кожен прорив — у технологіях, медицині, управлінні — має дві сторони: захист і загроза. Він звільняє і обмежує. Він вирішує одну проблему і породжує іншу.

Легенда живе, бо ставить правильні питання до того, як ми будуємо, а не після. Що ми створюємо? Чому? Хто контролює? Що станеться, коли контроль зламається? Чи можемо його деактивувати, якщо потрібно?

У епоху ШІ, блокчейну та швидких технологічних змін ці питання вже не є філософськими розкішами. Це питання виживання. Голе́м стоїть на перехресті давньої мудрості і нагальної сучасності, нагадуючи, що найглибші розуміння технологій часто не в технічній документації, а у міфах — у історіях, які наші предки розповідали, щоб попередити нас про небезпеки неконтрольованих амбіцій і необдуманої влади.