Я дуже добре розумію це відчуття — тримаєш у руці позицію, дивишся на екран і думаєш, скільки зможеш заробити цього разу. Не знаєш, скільки в кінцевому підсумку отримаєш прибутку, не знаєш, коли потрібно виходити — просто чекаєш і все. Час минає секунду за секундою, у голові крутяться різні гіпотези: а що якщо ціна підніметься? А що якщо знизиться? А що якщо політика зміниться? Найважчий момент — це саме цей процес очікування — не під час відкриття позиції, не під час встановлення стоп-лосу, а у стані невизначеності. Хоча вже і знаєш, що результат визначений, але спокій настає лише тоді, коли справді зможеш забрати прибуток і зітхнути з полегшенням. У ці важкі дні кожна секунда здається годиною. Чи був у вас подібний досвід?