Голий короткий продаж звучить як сюжет із фінансового трилера, але реальність набагато складніша. Незважаючи на офіційний заборону SEC у 2008 році, ця суперечлива практика продовжує існувати через регуляторні прогалини та складні обходи. Розуміння того, як це відбувається, вимагає занурення у механізми ринку та винахідливі методи, які використовують трейдери для обходу правил.
Що саме таке голий короткий продаж?
У своїй основі, голий короткий продаж є суттєвим відхиленням від традиційного короткого продажу. У стандартному короткому продажі трейдери спочатку позичають акції, потім продають їх із наміром викупити пізніше за нижчою ціною. У випадку голого короткого продажу цей критичний крок позичання повністю пропускається — акції продаються на ринок без їхнього фактичного знаходження або позичання, створюючи те, що учасники ринку називають “фантомними акціями”.
Ці фантомні акції функціонують як цифрові обіцянки або IOU, фактично гарантії доставити реальні акції у майбутньому. Вони спотворюють ринок, створюючи штучний тиск на пропозицію, штучно знижуючи ціни і дозволяючи коротким продавцям отримувати прибуток від падіння без фактичного володіння цінними паперами.
Як ми дійшли до цього? Регуляторний переломний момент
Голий короткий продаж не є новим явищем — він існує століттями у різних формах. Однак він став широко відомим у початку 2000-х років, коли масові збитки інвесторів спричинили розслідування SEC щодо ролі цієї практики у маніпуляціях ринком. Регулятори виявили, що голий короткий продаж був використаний як зброя для штучного зниження цін акцій через скоординовані продажі та фальшиві чутки, що руйнувало легітимних інвесторів із довгими позиціями.
Відповідь на це надавалася поетапно. У 2008 році SEC офіційно заборонила голий короткий продаж. Через два роки був прийнятий Закон Dodd-Frank про реформу фінансового сектору та захист споживачів, який запровадив більш жорсткі обмеження, зокрема:
Заборони на “голий доступ” (брокерам, що надають клієнтам прямий доступ до ринку без попереднього схвалення)
Обов’язкове маршрутування ордерів через клірингові агентства поза стандартними термінами розрахунку
Строгі строки невиконання поставки, публічні процедури повідомлення та вимоги до повернення коштів
Ці регуляції мали покласти край практиці. Але вони цього не зробили.
Випадок GameStop: сучасний урок ринкової маніпуляції
Найяскравішим недавнім прикладом продовження існування голого короткого продажу став випадок GameStop 2021 року. Трейдери продали коротко приблизно 140% акцій компанії — тобто 40% більше, ніж фактично існувало. Це було неможливо зробити лише через легальний короткий продаж; це могло статися лише через голий короткий продаж і створення фантомних акцій.
Коли роздрібні інвестори почали короткий стиснення, попит на реальні акції різко зріс. Короткі продавці, які накопичили ці зобов’язання щодо фантомних акцій, раптово опинилися у кризі: вони не могли знайти акції, які обіцяли доставити. Це спричинило ланцюг невиконаних розрахунків і пароксизмальні рухи цін, що показало вразливість ринків до голого короткого продажу, незважаючи на десятиліття регуляторних зусиль.
Регуляторні прогалини, що дозволяють продовжувати торгівлю
Як голий короткий продаж залишається у так званому забороненому середовищі? Відповідь криється у складних лазівках і регуляторних сліпих зонах:
Угоди Zero-Plus дозволяють трейдерам одночасно відкривати довгі та короткі позиції, компенсуючи потенційні збитки і уникаючи регуляторного контролю. Структуруючи угоди таким чином, короткі продавці можуть зберігати заперечення щодо своєї справжньої голої короткої позиції.
Механізми Payment for Order Flow маршрутизують угоди через темні пули замість відкритих бірж. Ця непрозорість ускладнює відстеження угод регуляторам, оскільки транзакції зникають із публічного поля і стають важкими для простеження до конкретних голих коротких продажів.
Мережі офшорних рахунків дозволяють трейдерам розподіляти діяльність із голого короткого продажу між кількома юрисдикціями та структурами. Складна мережа міжнародних контрактів і зв’язаних рахунків ускладнює слідство і унеможливлює притягнення до відповідальності окремих учасників.
Вплив на стабільність ринку
Наслідки голого короткого продажу виходять за межі окремих трейдерів. Коли короткі продавці тиснуть на ціни вниз через фантомні акції, часто виникає самопідсилювальний негативний цикл. Зниження цін викликає паніку серед інших інвесторів, що спричиняє додаткові продажі і ще більше знижує ціни. Ця ланцюгова реакція може дестабілізувати цілі сегменти ринку і підірвати довіру до механізмів ціноутворення.
Те, що голий короткий продаж існує і досі, підкреслює постійну гру кота й миші між регуляторами та учасниками ринку. Хоча прямий голий короткий продаж заборонений, креативне використання фінансових інструментів і торгових структур означає, що ця практика продовжує залишатися у тіні ринків — доводячи, що регулювання самостійно не може повністю викорінити цю практику, коли існують фінансові стимули і регуляторні прогалини.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Гра в лазівку: чому відкриті короткі продажі зберігаються попри заборону 2008 року
Голий короткий продаж звучить як сюжет із фінансового трилера, але реальність набагато складніша. Незважаючи на офіційний заборону SEC у 2008 році, ця суперечлива практика продовжує існувати через регуляторні прогалини та складні обходи. Розуміння того, як це відбувається, вимагає занурення у механізми ринку та винахідливі методи, які використовують трейдери для обходу правил.
Що саме таке голий короткий продаж?
У своїй основі, голий короткий продаж є суттєвим відхиленням від традиційного короткого продажу. У стандартному короткому продажі трейдери спочатку позичають акції, потім продають їх із наміром викупити пізніше за нижчою ціною. У випадку голого короткого продажу цей критичний крок позичання повністю пропускається — акції продаються на ринок без їхнього фактичного знаходження або позичання, створюючи те, що учасники ринку називають “фантомними акціями”.
Ці фантомні акції функціонують як цифрові обіцянки або IOU, фактично гарантії доставити реальні акції у майбутньому. Вони спотворюють ринок, створюючи штучний тиск на пропозицію, штучно знижуючи ціни і дозволяючи коротким продавцям отримувати прибуток від падіння без фактичного володіння цінними паперами.
Як ми дійшли до цього? Регуляторний переломний момент
Голий короткий продаж не є новим явищем — він існує століттями у різних формах. Однак він став широко відомим у початку 2000-х років, коли масові збитки інвесторів спричинили розслідування SEC щодо ролі цієї практики у маніпуляціях ринком. Регулятори виявили, що голий короткий продаж був використаний як зброя для штучного зниження цін акцій через скоординовані продажі та фальшиві чутки, що руйнувало легітимних інвесторів із довгими позиціями.
Відповідь на це надавалася поетапно. У 2008 році SEC офіційно заборонила голий короткий продаж. Через два роки був прийнятий Закон Dodd-Frank про реформу фінансового сектору та захист споживачів, який запровадив більш жорсткі обмеження, зокрема:
Ці регуляції мали покласти край практиці. Але вони цього не зробили.
Випадок GameStop: сучасний урок ринкової маніпуляції
Найяскравішим недавнім прикладом продовження існування голого короткого продажу став випадок GameStop 2021 року. Трейдери продали коротко приблизно 140% акцій компанії — тобто 40% більше, ніж фактично існувало. Це було неможливо зробити лише через легальний короткий продаж; це могло статися лише через голий короткий продаж і створення фантомних акцій.
Коли роздрібні інвестори почали короткий стиснення, попит на реальні акції різко зріс. Короткі продавці, які накопичили ці зобов’язання щодо фантомних акцій, раптово опинилися у кризі: вони не могли знайти акції, які обіцяли доставити. Це спричинило ланцюг невиконаних розрахунків і пароксизмальні рухи цін, що показало вразливість ринків до голого короткого продажу, незважаючи на десятиліття регуляторних зусиль.
Регуляторні прогалини, що дозволяють продовжувати торгівлю
Як голий короткий продаж залишається у так званому забороненому середовищі? Відповідь криється у складних лазівках і регуляторних сліпих зонах:
Угоди Zero-Plus дозволяють трейдерам одночасно відкривати довгі та короткі позиції, компенсуючи потенційні збитки і уникаючи регуляторного контролю. Структуруючи угоди таким чином, короткі продавці можуть зберігати заперечення щодо своєї справжньої голої короткої позиції.
Механізми Payment for Order Flow маршрутизують угоди через темні пули замість відкритих бірж. Ця непрозорість ускладнює відстеження угод регуляторам, оскільки транзакції зникають із публічного поля і стають важкими для простеження до конкретних голих коротких продажів.
Мережі офшорних рахунків дозволяють трейдерам розподіляти діяльність із голого короткого продажу між кількома юрисдикціями та структурами. Складна мережа міжнародних контрактів і зв’язаних рахунків ускладнює слідство і унеможливлює притягнення до відповідальності окремих учасників.
Вплив на стабільність ринку
Наслідки голого короткого продажу виходять за межі окремих трейдерів. Коли короткі продавці тиснуть на ціни вниз через фантомні акції, часто виникає самопідсилювальний негативний цикл. Зниження цін викликає паніку серед інших інвесторів, що спричиняє додаткові продажі і ще більше знижує ціни. Ця ланцюгова реакція може дестабілізувати цілі сегменти ринку і підірвати довіру до механізмів ціноутворення.
Те, що голий короткий продаж існує і досі, підкреслює постійну гру кота й миші між регуляторами та учасниками ринку. Хоча прямий голий короткий продаж заборонений, креативне використання фінансових інструментів і торгових структур означає, що ця практика продовжує залишатися у тіні ринків — доводячи, що регулювання самостійно не може повністю викорінити цю практику, коли існують фінансові стимули і регуляторні прогалини.