Коли велика країна стикається з економічною кризою, їй доводиться вживати надзвичайних заходів, яких вона не застосовує у звичайних умовах. Росія зараз переживає цю реальність, продаючи великі обсяги своїх золотих резервів, що відображає реальний економічний тиск, а не звичайний стратегічний вибір.
Від 554,9 тонни до 160,2 тонни: крах Фонду національного багатства
Дані розповідають тривожну історію. Російський Фонд національного багатства зазнав різкого зниження своїх золотих резервів за всього 3 роки. Починаючи з 554,9 тонни золота у травні 2022 року, він знизився до всього 160,2 тонни 1 січня 2026 — зменшившись на 71%.
Це не є природною поведінкою для фонду національного багатства. Зазвичай багаті країни зберігають свої золоті резерви як стратегічний гарантійний актив. Але коли настає криза, ліквідність стає важливішою за запаси. Це рішення відображає нагальну потребу перетворити важкі активи у готівку.
Тиск резервів і економічна загроза: що означає додаткове виведення 60%?
Ситуація ускладнюється, якщо подивитися за межі поточних цифр. Росія має загальні ліквідні активи приблизно на 4,1 трильйона рублів (золото + юані). Але економічні попередження свідчать, що Центральний банк може знадобитися вивести ще близько 60% цих активів — приблизно 2,5 трильйона рублів — якщо тиск на ціни на нафту і рубль триватиме.
Цей сценарій означає глибший економічний кризовий стан. Центральний банк переводить резервні активи на невідомі рахунки, що є типовою захисною стратегією, коли ресурси обмежені, а загрози реальні.
Ослаблення валюти і інфляція: наслідки економічної кризи
Можливі наслідки очевидні: резерви зменшуються, тиск на обмінний курс зростає, інфляція посилюється. Це типове порочне коло економічної кризи — чим менше резервів, тим слабша валюта, і тим вищою стає інфляція.
Поточні дії є чіткими попереджувальними сигналами. Ті, хто розуміє динаміку ринку, уважно стежитимуть за цими індикаторами, оскільки дані не брешуть. Центральний банк готується до найгіршого сценарію, а економічна політика рухається під тиском реальної кризи, а не теорії.
Це не час для поверхневого оптимізму. Економічна криза вимагає важких рішень, і ліквідація золотих резервів — один із таких кроків, що свідчить про глибину проблеми.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Російський план надзвичайних ситуацій: ліквідація 71% золота під час кризи
Коли велика країна стикається з економічною кризою, їй доводиться вживати надзвичайних заходів, яких вона не застосовує у звичайних умовах. Росія зараз переживає цю реальність, продаючи великі обсяги своїх золотих резервів, що відображає реальний економічний тиск, а не звичайний стратегічний вибір.
Від 554,9 тонни до 160,2 тонни: крах Фонду національного багатства
Дані розповідають тривожну історію. Російський Фонд національного багатства зазнав різкого зниження своїх золотих резервів за всього 3 роки. Починаючи з 554,9 тонни золота у травні 2022 року, він знизився до всього 160,2 тонни 1 січня 2026 — зменшившись на 71%.
Це не є природною поведінкою для фонду національного багатства. Зазвичай багаті країни зберігають свої золоті резерви як стратегічний гарантійний актив. Але коли настає криза, ліквідність стає важливішою за запаси. Це рішення відображає нагальну потребу перетворити важкі активи у готівку.
Тиск резервів і економічна загроза: що означає додаткове виведення 60%?
Ситуація ускладнюється, якщо подивитися за межі поточних цифр. Росія має загальні ліквідні активи приблизно на 4,1 трильйона рублів (золото + юані). Але економічні попередження свідчать, що Центральний банк може знадобитися вивести ще близько 60% цих активів — приблизно 2,5 трильйона рублів — якщо тиск на ціни на нафту і рубль триватиме.
Цей сценарій означає глибший економічний кризовий стан. Центральний банк переводить резервні активи на невідомі рахунки, що є типовою захисною стратегією, коли ресурси обмежені, а загрози реальні.
Ослаблення валюти і інфляція: наслідки економічної кризи
Можливі наслідки очевидні: резерви зменшуються, тиск на обмінний курс зростає, інфляція посилюється. Це типове порочне коло економічної кризи — чим менше резервів, тим слабша валюта, і тим вищою стає інфляція.
Поточні дії є чіткими попереджувальними сигналами. Ті, хто розуміє динаміку ринку, уважно стежитимуть за цими індикаторами, оскільки дані не брешуть. Центральний банк готується до найгіршого сценарію, а економічна політика рухається під тиском реальної кризи, а не теорії.
Це не час для поверхневого оптимізму. Економічна криза вимагає важких рішень, і ліквідація золотих резервів — один із таких кроків, що свідчить про глибину проблеми.